Бойкот России / Рузькє Бот Іди Нахуй

Небезпека відновлення авторитарного режиму стає реальною  В Україні нині мають місце процеси, так чи інакше притаманні двом попереднім авторитарним режимам - Кучми і Януковича. Це тривожні дзвінки, до яких суспільству варто поставитися дуже серйозно.  Насамперед, відбувається концентрація влади в одних руках – президента Порошенка. Він контролює вже більшість у парламенті та намагається наростити кількість лояльних депутатів методом батога та пряника. Президент має великий, часом вирішальний вплив на уряд. Керує місцевими держадміністраціями і прагне через хитромудрі нові положення у Конституції зберегти владу на місцях після суперечливої "децентралізації". Під Порошенком перебувають прокуратура, Служба безпеки, завжди готові прислужитися успадкована від Януковича судова система та міліція.  Вже доконаним фактом є небажання глави держави дослухатися до громадянського суспільства і брати до уваги настрої та думку людей, політичної опозиції. Це також типово для авторитарного с

Завтра, 11 травня, о 14:00 йдемо під МВС (Богомольця, 10) вимагати відставки Авакова. Організатори: Добровольчий Рух ОУН, Чорний Комітет, батальйон "Донбас" та інші ветерани україно-російської війни.

(с) Cьогодні в Штабі ОУН, який вчора штурмували спецпризначенці, відбулася прес-конференція. Представники ОУН заявили, що згідно з отриманим ними рапортом, штаб шту рмувала рота КОРДу з Запорізької області, також в штурмі приймали участь поліціянти зі Львову. Внаслідок захоплення штабу було затримано 27 чоловік, спецпризначенці викрали особисті речі патріотів, гроші, мобільні телефони, оргтехніку, виламали двері. Одному з активістів невдовзі будуть обирати міру запобіжного заходу, мотивуючи це тим, що він брав участь у протестах під російським банком у лютому 2016 року. Також, представники ОУН об'явили, що завтра виходять на акцію протесту під МВС (вул, Богомольця, 10) з вимогою про відставку Авакова.

Олександр Солонько  Незасвоєні уроки  Не те, щоб мене дивував той факт, що багато політиків, котрі позиціонують себе патріотами, такими не є. Під час парламентських та місцевих виборів низка партій та політиків, використовуючи патріотичні гасла, отримали такий бажаний для себе шматок влади. При цьому, ті гасла для них були здебільшого чужі, а їх використання було скоріше гіркою необхідністю.  Чудовим індикатором для таких політиків є низка питань, яка стосується ідентифікації себе як українців, питання символів, смислів, історії української державності, питання ставлення до мови та певних персоналій, які увійшли в історію завдяки своїм діям та словам.  Коли по телебаченні транслювався проект «Великі Українці» (той самий, який запам'ятався гучним скандалом із втручанням у результати голосування), я ще був школярем. За результатами глядацького голосування, до якого було багато питань, тоді переміг Ярослав Мудрий, якого презентував Дмитро Табачник (той самий українофоб, який с